Напередодні StarLadder Budapest Major 2025 видання Bo3.gg поспілкувалося з капітаном Fnatic, Родіоном “fear” Смиком — вихідцем із NAVI Junior. У ньому Родіон розповідає про перехід із Passion UA до Fnatic, шлях через локальні LAN-турніри, кваліфікацію та підготовку до мейджора.
Повну версію інтерв’ю Родіона з Bo3.gg читайте далі.
Почати інтерв’ю я хотів би з обговорення твого переходу з Passion UA до Fnatic. Коли відбувалися перші контакти з Fnatic? Ще під час мейджору чи вже після нього?
Ні, це було після мейджору, звичайно. Але я знаю, що Fnatic задумувалися вже під час мейджору.
А як проходили перемовини? Важко? Легко? Були якісь сумніви з твого боку?
Ні, ніяких сумнівів не було. Було тільки питання, чи залишиться поточний ростер Passion UA у цьому складі, якби він не змінювався, я би не перейшов у Fnatic.
І саме в цей момент, коли почалися перемовини Falcons з Jambo, s-chilla вирішив взяти паузу, ти зрозумів, що точно залишиш Passion UA? Не було варіантів, що залишаєшся ти, Міша Kane, і ви разом збираєте нову команду під тебе?
Ні. Я розумів, що вже буду переходити, старатися знайти якусь гарну пропозицію. Звичайно, Fnatic – це топова організація, одна з найкращих організацій світу. Я це прийняв як челендж і, звичайно, довго не думав, після того як знав, що наш склад не буде зберігатися.
Дивись, ти ще писав у своєму телеграм-каналі, що перейдеш лише у сильну команду. Але якщо відкинути той факт, що Fnatic – велика організація у світі кіберспорту, так, і в CS насамперед, склад на той момент був, м’яко кажучи, десь тір-2 рівня. Багато хто був здивований, що ти обрав Fnatic. Що змусило тебе повірити у цей проєкт?
Були пропозиції не тільки від Fnatic. Якщо взяти blameF та KRIMZ, я вважаю, що це легенди CS:GO і CS2, вони на дуже високому рівні. Саме через це ми й вийшли на мейджор. В них можна багато чого повчитися, бо як не крути, я все одно ще молодий капітан для сьогодення в CS. Тож я розумів, що зможу в них щось цікаве перейняти. І на той час у складі був matys. Він, я вважаю, найкращий Glock світу – це 100%. Найкращий P250 світу – це 100%. Тобто ростер був непоганий.
Ти сказав, що контактували інші організації. Вона була одна, в яку ти не хотів би переходити, чи були ще якісь?
Контакти? Були ще якісь контакти. Було декілька. Я довго не думав. Я хотів піти в Fnatic, бо це в першу чергу великий світовий бренд.
Тобто інші пропозиції були менш іменитими?
В рамках CS, звичайно, в них не було своєї ери, як у Fnatic. Це також потужні тір-1, тір-1,5 організації, але без такого минулого, як у Fnatic. І я був зацікавлений перейти саме в склад чорнo-помаранчевих.
Ці організації зараз входять у топ-10 рейтингу VRS?
Ні, в топ-10 не входять.
Ти працював з Мішею Kane. Чого ти в нього навчився за цей період вашої співпраці?
Міша Kane – легенда українського CS. Я навчився в першу чергу спокою і простіше дивитися на ситуації – як і ігрові, так і неігрові. Тобто він приніс у першу чергу спокій. Ось так я би відповів. Звичайно, багато й ігрових речей, бо в нього є великий досвід за спиною.
А як ви перейшли до українського складу Fnatic? Спочатку був трансфер Jambo. Були чутки, що Jambo хотіли підписати ще разом із тобою, але щось пішло не так. Я так розумію, через Falcons. А потім уже оренда jackasmo.
Розглядався весь маркет. Саме через це я й перейшов в інтернаціональну організацію, тому що набагато більший пул гравців, яких ти можеш запросити до себе. Так, Діма [Jambo] міг опинитися тут раніше. Мені здається, що це було б краще для розвитку складу з matys. Matys – дуже сильний гравець, як і Jambo. Мені було б дуже цікаво працювати з ними трішки довше, бо Діма [Jambo] перейшов за тиждень до RMR і, звичайно, ти не можеш за такий короткий час награти всі шість карт.
А про українську історію. Мені організація допомагає всім, чим може. Я, у відповідь, хочу також допомогти їй досягти результату. І, звичайно, я буду глядіти тих гравців, виконавців, яких, можливо, десь знаю і в яких вірю, що вони можуть нам принести цей результат. Ось і все. Я знав jackasmo, тому що я з ним довго грав. І під час Америки, коли ми знали, що KRIMZ не зможе грати на цьому турнірі, ми звернулися до Passion UA, і вони нам віддали в оренду jackasmo. Так, в принципі, це й було.
Останні результати команди, якщо бути об’єктивним, не дуже стабільні. Ви все ще в пошуках себе, свого стилю, награвання позицій, мап?
Так. Ми дуже багато подорожували: з Америки в Європу, з Європи в Китай, потім назад. Я дуже сильно захворів, наприклад, на останньому турнірі в Румунії [PGL Masters Bucharest 2025]. Ми не практикувалися достатньо з Микитою [jackasmo]. І для Микити є багато нових ролей. Тобто ми просто не змогли награти певні ситуації, які б нам на той момент допомогли перемогти Aurora і всіх інших. Зараз ми працюємо, тренуємося до пізньої ночі. Очікуємо на гарну бойову гру вже на мейджорі.
Ти вже доволі довгий період працюєш у Fnatic з такими гравцями, як KRIMZ і blameF. У тебе є відчуття повної довіри від них? От якщо ти заколив якусь тактику або пропозицію під час раунду, ти впевнений, що вони завжди виконають це прохання, цю вказівку?
Я розумію, про що йдеться. Скажу відверто, на початку було важко, але з кожною зміною в складі, навіть на тренерську роль, мені було набагато легше. Відповідно, я отримую більше впевненості в собі. Звичайно, це їхня робота виконувати обов’язки. Вони можуть інколи поміняти вектор нападу чи захисту, якщо відчувають момент, і це нормально.
Скажу відверто: на початку було важко, але зараз все добре. Тим паче, прийшли два хлопці, з якими я грав, працював до того, і в мене немає можливості тримати щось у собі – потрібно віддавати себе на максимум. Вони розуміють мою філософію, я розумію, як їх використовувати в правильному руслі. Плюс я вже, як казав, пограв з KRIMZ, з blameF і все супер зараз у цьому плані. Я відчуваю повну впевненість у своїх колах і в атаці, і в захисті.
На початку саме від гравців щось було? Казали: “Ні, я таке не буду робити”, чи не погоджувалися з планом?
Ні-ні. Зазвичай у кожній команді це по-різному, але, як ви вже підкреслили, KRIMZ і blameF – це дуже досвідчені, скілові гравці. Вони можуть як у середині раунду, так і на початку задати тон або якусь ідею, як грати, і все. Я не пам’ятаю за 11 місяців, як ми в команді, щоб було: “Ні, ми цього не робимо”. Не пам’ятаю.
А як з атмосферою в колективі поза сервером? Хто головний жартівник? Хто з ким більше спілкується? Чи є зараз, наприклад, що українці спілкуються більше окремо, англомовні – більше окремо? Чи всі разом?
Ні. Я думаю, можу виділити, наприклад, jackasmo – він дуже багато спілкується і жартує з blameF. Вони наші головні жартівники. KRIMZ також дуже веселий. Загалом, це дійсно дуже цікава тема, бо як і перед Шанхаєм [CS Asia Championships 2025], так і перед Бухарестом [StarLadder Budapest Major 2025] атмосфера поза сервером і на сервері – в мене такої ще не було. Все дуже добре. Інколи, коли все дуже добре, результати погані, як у нас сталося. І я попросив хлопців бути, можливо, трішки злішими один на одного.
Тренер також. Мені англійської не вистачає, щоб давати якийсь спіч, а він у цьому як годинник. Дуже якісний спічер, мені подобається. Він відіграв дуже важливу роль саме коли приєднався до нас – ми одразу перемогли два чи три LAN-и.
Ви кваліфікувалися на мейджор, але буквально застрибнули в останній вагон. Як це – гріндити дрібні LAN-турніри, щоб потрапити на головний турнір сезону?
Тема насправді дуже широка. Якщо коротко, то, як на мене, CS2 зроблена під нубів, тому результати в ній часто нестабільні. Особливо з новою системою MR12 і тим, як працює стрільба: ти можеш робити все правильно, але все одно все вирішує один дивний шот. Потрібно дуже серйозно адаптуватися. Коли ти, як ми, постійно гріндиш LAN-и та онлайн-турніри, тримати стабільний рівень гри дуже складно. Я щиро вважаю, що протягом сезону ми були однією з найсильніших команд на цьому рівні, тому й заслужили шанс поїхати на мейджор. Ми зіграли п’ять фіналів — це непросто.
Для прикладу далеко ходити не треба. Inner Circle їздили до Швеції на LAN і навіть не вийшли з групи, хоча, на мою думку, це дуже сильна команда. Вони довели це на EPL S22, де були близькі до перемоги над Spirit. Зараз різниця між командами не така велика, але не тому, що всі однаково добре розуміють гру. Причина в тому, що багато хто досі не до кінця адаптувався до CS2, можливо, і я теж. Як я вже казав, ця гра дуже добре підходить новачкам.
З іншого боку, я справді люблю CS2, бо саме вона дала мені можливість вийти на два мейджори. Можливо, я й сам «нуб», як жартував раніше, раз гра мені так допомогла. Але багато моментів, які ми зараз бачимо на сервері чи на трансляціях, у CS:GO просто не працювали б. Це виглядало би як справжнє сміховисько.
Як ти ставишся до такого “аб’юзу” локальних LAN-турнірів? Багато команд користуються ними, щоб відібратися на мейджор. Всі, кому вистачало коштів. Але водночас така схема дуже затратна для організацій, і багато тір-2, тір-3 колективів, які начебто непогані, через те, що ця історія затратна, буквально загрузли в болоті онлайн-турнірів, де повно 322-команд і тому подібного.
Я вважаю, що ми не аб’юзили. По-перше, ми їхали змагатися і перемагати. Ми були на європейських маленьких LAN-ах і в кінці поїхали в Америку за неймовірні кошти грати RMR. Там були і OG, і BIG, і 9INE. На той момент це були одні з найкращих команд на нашому рівні. Я не вважаю, що це аб’юз. NiP, можливо, аб’юзили – так, я згоден, тому що вони програли DraculaN і одразу полетіли до Америки на турнір, відігравати очки.
Я маю на увазі з того боку, що ця система трохи вбиває ці тір-2, тір-3 колективи, у яких немає змоги їздити на багато локальних LAN-ів, щоб пробитися на тір-1 рівень. А зараз набрати достатню кількість поінтів через онлайн-турніри дуже важко.
Знову ж таки, я не знаю, якого рівня організація, якщо вона не може собі дозволити поїхати чи полетіти на європейський LAN. В Америку – так, я розумію. З Європи в Америку – так, там квиток коштує 500–600 доларів. Якщо це організація, яка має амбіції, вона повинна вкладати гроші. Якщо мікс – так, я розумію. Наприклад, я грав у міксі зі smooya. І то в нас була б змога поїхати на цей LAN – це не так затратно.
Залежить, як ти живеш. Наприклад, я вдячний нашій організації: вона нам завжди знімає окрему кімнату підвищеного рівня, їжа – бери, що хочеш. Але це рівень нашої організації. Якби я був у міксі, звичайно, ми б жили по двоє в кімнаті. Не так смачно їли. Я в Fnatic набрав кілограмів 5–6 на пузо [сміється].
Якщо організація має амбіції, вона зможе поїхати на європейський LAN. Це навпаки відкриває їй можливість пробитися на тір-1. Наприклад, я бачив результати Basement Boys. Хлопці поїхали на DraculaN, заробили поінти. Це навпаки дає змогу вийти на цей рівень, показує, що ти цього достойний. Перемогли FlyQuest, майже перемогли OG. Це був гарний результат, я був приємно здивований.
Ця система допомагає командам вибитися вперед, поки є відкрита реєстрація. Бо на деякі турніри в онлайні запрошують по рейтингу. Так, це важко, якщо ти мікс. Але якщо ти в організації – є DraculaN та інші. Я знаю, в Катовіце, можливо, скоро буде ще один LAN, навіть два.
А як ти ставишся до того, що деякі організатори локальних турнірів буквально продають інвайти на них? З мого боку, це не дуже спортивно.
Маленькі LAN-івенти зараз живуть свій найкращий час. Раніше такого не було. Хто би міг подумати, що Fnatic, Liquid, NiP будуть кататися на LAN-и, де за перше місце дають 5 тисяч доларів. І я не зазнаюся, це просто факт. Це неможливо було уявити до VRS-системи.
А як тобі взагалі VRS-система? Подобається чи раніше було краще? Headtr1ck мені казав у інтерв’ю, що йому раніше подобалось більше, коли був конкретний RMR-турнір: ти знав, що можеш на нього приїхати, показати свою кращу гру і кваліфікуватися на мейджор. Зараз ти переживаєш за кожен матч, за кожні поінти.
Так-так, все правильно headtr1ck каже. З RMR-ом було набагато цікавіше, але тоді був фокус саме на останній турнір, останній подих. А з VRS-системою ти повинен грати і перемагати стабільно протягом усього сезону чи половини сезону, щоб отримати інвайт.
Знову ж таки, є вже команди, які на верхніх позиціях, і їм ці очки втратити дуже важко. Наприклад, ситуація з Liquid: вони програвали всім, але за перемогу їм давало по 100 очок. 100% можна якось покращити і стабілізувати цей рейтинг.
Загалом, я не жаліюся. Нормально. Я готовий з цим працювати. Не те, що я дуже засмучений, що цей VRS-рейтинг з’явився. Ми тоді з Passion UA гріндили по 500 карт. Fnatic вперше за свою історію стільки карт за рік відіграли. Тобто я пройшов уже цей етап двічі. Мені подобається. Я задоволений. Я горю грою. Я завжди на кожну офіційну гру заходжу і хочу віддатися на максимум.
Якби було менше офіційних матчів, як у Valorant, я би не знаю, скільки часу грав би на професійному рівні. Тому що я хочу змагатися і розуміти, за що змагаюся.
Як ви будете готуватися до мейджору? Буткемп? Можливо, ви щось особливе вигадаєте? На чому команді потрібно сфокусуватися найбільше?
Ми вирішили, що не будемо збиратися на буткемп перед мейджором. Ми вважаємо, що дуже багато часу провели разом, коли гріндили всі малі івенти. Ми фактично не були вдома: ми тільки прали речі й летіли вже на наступний івент. Зараз покращуємо деякі речі, працюємо над своїми дірками.
Потрібно розуміти, що треба просто показати, якою є наша гра. Тому що наші виконавці можуть провести нас далеко на цьому мейджорі. Нам потрібно отримати задоволення, багато зайвого не думати і робити речі, які ми обговорили на тренуванні. Ось і все.
Першим вашим суперником буде RED Canids. Вже встиг їх вивчити або, можливо, щось подивився про них? Якусь інформацію?
Ні, скажу відверто, не знаю. Знаю гравців, бо вони були в FURIA Academy, ми з ними змагалися ще за часів NAVI Junior. Але ми ще не готувалися.
Цього разу мейджор відбудеться в Європі. Для тебе це плюс чи мінус? Бо коли турніри проходять у США або Китаї, гравці часто стикаються з джетлагом, проблемами з їжею.
Так, це правда. Я вважаю, що коли мейджор проходить не в Європі, то в першу чергу важко європейським командам, особливо в Азії. Там дійсно тобі потрібно десь 5–7 днів на адаптацію, щоб якісно перейти на графік Азії. Це перевага для всіх європейських команд, коли мейджор у Європі. І все буде добре. Подивимося, як будуть перформити бразильці й ті самі китайці.
Наприклад, на Austin Major європейці не показали якісний рівень, так і на Shanghai Major. Європейські команди не показали якісний рівень, через це вони програли свої слоти. Тепер цікаво буде поспостерігати, як буде на Budapest Major.
Як ти вважаєш, як далеко ви можете зайти на мейджорі? Друга стадія, третя?
Такі прогнози давати некоректно. Ми будемо сфокусовані від гри до гри, в першу чергу. Як я вже казав раніше, наші виконавці і те, як ми працюємо, дозволяють нам дійти далеко, скажімо так. А що буде далі – це вже все буде в моменті. Як Міша Kane завжди казав: магія мейджора може статися з будь-якою командою.
А як тобі загальний стан CS2? Що б ти змінив, прибрав, удосконалив або додав нового?
Мені все добре. Я люблю CS2, як уже казав раніше: вона мене вивела на той рівень, де я зараз є, і я вдячний CS2. Але, відповідаючи на запитання, що можна було б покращити, я б потестував 128 tickrate. Можливо, він впливає. Я не знаю, я не програміст.
Наостанок – кілька слів для фанатів.
Вболівайте за нас, друзі! Ми дуже рідко виходимо в соціальні мережі з jackasmo, Jambo, тому що в першу чергу працюємо і хочемо показати результат. На нас, звичайно, є тиск. Це дуже велика європейська організація, і ми працюємо на результат. Через це ви можете не так часто бачити нас у соціальних мережах. Але знайте, що ми тут, ми читаємо, ми вас любимо. Підтримуйте, а ми будемо старатися показувати якісний CS.
