Кіберспорт в Україні вже давно перестав бути нішевим захопленням. Особливо важливим етапом для його розвитку стало офіційне визнання кіберспорту видом спорту у 2020 році. Відтоді українська сцена продовжує розвиватися, а дедалі більше молодих гравців прагнуть пов’язати з нею своє майбутнє.
Для тих, хто хоче професійно розвиватися в кіберспорті, існують академії відомих українських організацій — NAVI, B8, Inner Circle та інших. Вони дають молодим гравцям можливість отримувати досвід, тренуватися в командному середовищі та поступово наближатися до професійного рівня.
Але що робити тим, хто з тієї чи іншої причини не може потрапити до академії? Один із варіантів — самостійно прокладати шлях до професійної сцени. Для цього потрібно багато грати, регулярно брати участь у турнірах і доводити свій рівень.
В Україні вже є можливість грати в турнірах, змагатися з іншими командами та навіть заробляти очки у світовому рейтингу Valve. Як це працює — розбираємося далі.
Якою має бути система українських кваліфікацій
Якщо гравець не потрапив до академії відомої організації, це не повинно означати, що на цьому його шлях у кіберспорті закінчується. Навпаки, в Україні має існувати можливість самостійно пройти цей шлях — від першого аматорського турніру до змагань із найсильнішими командами країни. Для цього потрібна зрозуміла система кваліфікацій, яка не лише визначає переможців, а й допомагає командам розвиватися.
Перш за все, потрапити на такі змагання має бути нескладно. Команда не повинна мати відомий тег або десятки зіграних турнірів за плечима, щоб отримати можливість перевірити себе проти сильнішого суперника. Відкриті кваліфікації якраз і можуть стати стартовим майданчиком для складів, які поки що не мають великого імені за спиною.
Водночас однієї спроби на рік для цього недостатньо. Команда може добре підготуватися, але невдалий матч або невелика помилка здатні завершити її виступ уже на старті. Коли ж протягом сезону є кілька можливостей зіграти, невдача не стає вироком. Склад може зробити висновки, змінити підхід і повернутися на наступний турнір уже сильнішим.
Важливо й те, що участь у кваліфікації не повинна бути самоціллю. Хороший результат має приносити команді щось більше, ніж просто місце в турнірній таблиці. Це можуть бути призові, рейтингові очки, вихід на наступну стадію або можливість зіграти проти сильніших суперників. У такому випадку кожен турнір стає ще однією сходинкою вгору, а не окремою подією, про яку забувають після фіналу.
Ще одним важливим моментом є призові. Навіть великі турнірні оператори іноді стикаються з питанням їхнього розміру та виплат. Для гравця, який хоче пов’язати своє життя з кіберспортом, участь у змаганнях — це значні витрати часу, сил і власних коштів, тому винагорода за результат важлива на будь-якому рівні.
Команди з різних країн регулярно їздять на турніри рівня Tier 2 та Tier 3, де призові нерідко отримують лише переможці або найкращі склади. Водночас на деяких змаганнях учасники ще й сплачують вступний внесок, з якого формується призовий фонд. Саме тому для українських кваліфікацій важливо, щоб хороший результат давав гравцям не лише досвід, а й реальну матеріальну винагороду.
Де українським командам шукати можливості
В Україні така модель уже працює на практиці. Федерація кіберспорту України (UESF) проводить серію турнірів із CS2 та Dota 2, де команди можуть почати з відкритої кваліфікації та поступово пройти до основної стадії. Важливо й те, що участь у цих змаганнях не потребує вступного внеску, а самі матчі проходять онлайн. Це дозволяє гравцям поєднувати турніри з навчанням, роботою чи іншими справами.
Серія складається з кількох етапів, які проходять протягом року. На кожному з них команди отримують кілька можливостей пробитися далі — зазвичай через три-чотири відкриті кваліфікації. Матчі проходять за системою Double Elimination, а формат залежить від стадії: на старті використовуються BO1, тоді як у наступних раундах можуть гратися серії BO3. За свої виступи команди отримують очки та можуть рухатися далі по турнірній сітці.
При цьому мотивація не обмежується самим проходженням кваліфікації. Загальний призовий фонд серії становить 1 мільйон гривень, а на кожен окремий етап припадає 100 тисяч гривень. Тобто навіть для команди, яка лише починає свій шлях, хороший результат може мати цілком конкретну матеріальну винагороду.
Але що робити гравцю, який хоче взяти участь, але ще не має власної команди? Федерація передбачила можливість і для таких учасників. На останніх етапах, зокрема Stage 4, доступна індивідуальна реєстрація: після цього склади формуються вже самою Федерацією з урахуванням ролей та рівня гри. Таким чином, відсутність готового ростеру не стає причиною залишатися за межами турніру.
Є у таких змагань і ще одна важлива перевага — їхня цінність не обмежується лише призовими. Турніри мають офіційний статус і можуть приносити командам рейтингові очки та VRS-статус Valve Regional Standings. Для українських колективів це додаткова можливість потрапити в поле зору міжнародної сцени та поступово підніматися в системі рейтингу.
Окрім власних змагань, Федерація також долучається до організації інших українських кіберспортивних подій. Один із прикладів — FANCON, де учасники LAN-турніру в Києві могли поборотися не лише за грошовий приз, а й за дводенний буткемп із NAVI — однією з найвідоміших українських кіберспортивних організацій.
Саме такі можливості й показують, що користь від українських турнірів не завжди можна виміряти лише сумою призових. Для молодої команди матчі проти сильніших суперників, нові знайомства, рейтингові очки або можливість потрапити на буткемп можуть стати значно важливішим кроком у розвитку, ніж одна виплата за перемогу.
Хто займається розвитком українського кіберспорту
Такою UESF стала після приходу нового керівництва — людей, які мають багаторічний практичний досвід у різних сферах кіберспорту та необхідні ресурси для розвитку індустрії. До нового складу правління увійшли представники різних напрямів української сцени, тому кожен із них може привнести власну експертизу.
Серед них — CEO NAVI Євген Золотарьов, який очолює організацію з 2017 року та має багаторічний досвід управління одним із провідних українських кіберспортивних клубів.
До правління також приєднався засновник та CEO студії трансляцій Maincast Віталій Волочай — один із найвідоміших українських коментаторів у спорті та кіберспорті. Ще одним членом став коментатор і стрімер Михайло Звєрєв, а також Андрій Городенський — тренер NAVI та колишній професійний гравець. Його досвід охоплює як виступи на професійній сцені, так і роботу з командою вже у ролі тренера.
Ще один важливий напрям представляє COO NAVI Олексій Кучеров — професійний аналітик і колишній гравець у Counter-Strike, який має досвід роботи як у NAVI, так і з турнірним оператором StarLadder.
Виконавчим директором UESF став Андрій Грищенко, який також очолює Комісію НОК України з кіберспорту. Він має понад 15 років досвіду у розвитку екосистем і професійних спільнот та став одним з ініціаторів реформування Федерації, розвитку національних збірних і соціальних проєктів у сфері кіберспорту.
Очолив Федерацію Максим Кріппа — власник NAVI та інвестор із портфелем активів у різних сферах.
Не менш важливими стали й нові партнерства. UESF розширила співпрацю з Національним університетом фізичного виховання і спорту України, технологічною платформою SENET та Logitech G, а також працює з міжнародними організаціями IESF та Esports Nations Cup.
Окремо варто згадати освітній напрям. Разом із НУФВСУ Федерація розвиває магістерську програму «Кіберспорт», тому для тих, хто хоче пов’язати своє майбутнє з цією сферою, з’являється можливість не лише грати, а й здобувати профільну освіту та розвиватися в індустрії професійно.