Михайло Благін, більш відомий під псевдонімом “kane”, опублікував великий філософський пост, в якому згадав про WCG, pro100 та свою відмову від російського контракту після початку війни. Проте, на жаль, ця заява виглядає як спроба виправдати участь команди TNL у російських змаганнях.
Переможець Мейджора вважає, що, незважаючи на те, що турнір фінансується російським букмекером BetBoom, участь у ньому виправдана, оскільки призові будуть передані на підтримку Збройних Сил України.
Так, ви не помилилися: «гроші ворога» на добрі справи – це новий аспект економічного тролінгу. Виявляється, що якщо ти береш участь у російському турнірі, а потім донатиш виграні гроші на байрактари, то це вже не зрада, а певна стратегія. Kane підхоплює тенденції, які спочатку обговорювали у B8, а згодом продовжили Passion UA.
Текст поста Михайла Благіна збережений без змін.
Доброго дня, шановні пані та панове! Я хотів би зробити кілька оголошень:
Перше – команда TNL візьме участь у турнірі Exort The Proving Ground Season 1, що фінансується російським букмекером BetBoom. Усі призові кошти, які ми отримаємо, будуть передані на допомогу Україні та збройним силам.
Друге – я хочу поділитися своїми думками щодо кіберспорту та того, як краще вийти з цієї ситуації, що склалася.
Розпочну з далекого минулого: на початку повномасштабного вторгнення я мав контракт з організацією 9pandas, яка отримує спонсорську підтримку від росіян. Незважаючи на те, що команда залишила країну, вони все ще сплачують податки в Росії, а проект був націлений на російську аудиторію. У стані війни між нашими націями така співпраця є неправомірною, тому я відмовився від цієї роботи, незважаючи на те, що не мав на той момент інших можливостей і залишився без заробітку. Мій батько мав російське громадянство, але я виріс у Харкові та завжди вважав себе українцем.
Пам’ятаю, як я вболівав за нашу футбольну збірну, яка спочатку виграла 3:2 вдома, а потім Андрій Шевченко зрівняв рахунок у Москві, вивівши нас із змагань. Це бажання довести, що ми можемо бути кращими, переросло в кіберспорт. Російська команда m19 стала чемпіоном світу (WCG 2002), а Virtus.pro зайняла третє місце на іншому важливому турнірі (ESWC 2004). Проте потім команда pro100 з Харкова довела, що ми можемо перевершити російські колективи, а згодом до нас приєдналися кіян, що в результаті призвело до створення такої великої команди, як Na’Vi. Саме успіхи українських проектів викликають найбільше обурення у росіян, які вважають, що наші досягнення можливі лише разом з ними. Але це не так.
Тепер про сучасність: росіяни продовжують брати участь у великих змаганнях, їх букмекери інвестують кошти, охоплюючи все більше простору в кіберспорті. Єдиною відповіддю від українців має бути успіх, щоб довести, що ми можемо бути кращими. Як, наприклад, команда Passion UA на мейджорі, яка показала відмінний результат проти Virtus.pro та Spirit. Ми маємо боротися, адже якщо російські букмекери фінансують турніри, ми можемо показати, що виграні гроші будуть направлені на ЗСУ, оскільки ми любимо свою країну і прагнемо, аби війна закінчилася нашою перемогою. Тільки досягнувши успіху в змаганнях, світ почув би наші заклики до змін у ситуації в Україні. Ми прагнемо чіткого регулювання в нашій сцені, де росіянам буде необхідно відмовитися від символів, під якими вбивають людей в Україні! Це моя думка, можливо, я помиляюся, але вона залишається моєю думкою.
