Військовослужбовець 112-ї окремої бригади ТрО Сергій долучився до створення незвичайного відео — українські захисники зіграли в S.T.A.L.K.E.R. 2 безпосередньо в Чорнобильській зоні. Локацією для зйомок стала Прип’ять, яка для більшості гравців асоціюється насамперед із всесвітом гри, але для бійців має зовсім інше значення.
Сергій не просто побував у Зоні заради зйомок. Він проходить там службу та виконує військові завдання. Для Сергія це не просто можливість побачити знайомий з гри світ наживо чи порівняти його з реальним містом.
Ідею помітили й у GSC Game World. Власник студії Максим Кріппа звернув увагу на ролик і відзначив незвичайне поєднання двох реальностей. За його словами, S.T.A.L.K.E.R. для багатьох людей у різних країнах став способом познайомитися з Чорнобильською зоною, тоді як для українських військових вона сьогодні є місцем служби та виконання бойових завдань.
Кріппа також подякував захисникам за те, що завдяки їхній роботі українська креативна індустрія може продовжувати розвиватися навіть під час війни. Окремо він побажав військовим повернутися додому, щоб S.T.A.L.K.E.R. для них залишився лише грою, у яку можна грати онлайн.
Про історію створення ролика, ідею, яка стояла за ним, а також про повсякденне життя військових у Чорнобильській зоні Сергій розповів в інтерв’ю GameDev DOU. Він поділився подробицями служби в Чорнобилі та Прип’яті, розповів про реальні небезпеки Зони й пояснив, чим вона відрізняється від тієї, яку мільйони гравців знають за S.T.A.L.K.E.R. 2.
15 хвилин до заходу сонця: як бійці ТрО відтворили сцену з S.T.A.L.K.E.R. 2 у Прип’яті
Ідея відео з’явилася завдяки службі 112-ї бригади в Чорнобильській зоні та співпраці одного з бійців із MK Foundation. Фонд, засновником якого є Максим Кріппа, передав підрозділу автомобіль, на якому був напис S.T.A.L.K.E.R. 2, і це стало поштовхом для задуму: спочатку військові грають у гру на комп’ютері, а потім кадр змінюється — і той самий момент уже відбувається у справжній Прип’яті. Щоправда, до потрібної локації в грі ще довелося дістатися. S.T.A.L.K.E.R. 2 уже був встановлений на одному з комп’ютерів підрозділу, тому двоє бійців у вільний від завдань час по черзі проходили гру, доки не дійшли до ДК «Енергетик».
На саму зйомку часу майже не залишилося. Стаціонарний комп’ютер із великим монітором завантажили в бус і повезли до Прип’яті, але через затримки в дорозі та отримання допусків військові приїхали приблизно за 15 хвилин до заходу сонця. За цей час вони мали розкласти техніку, переодягнутися та відзняти задумане — у підсумку впоралися лише за три дублі. Частину відео знімав канадський оператор, якому Сергій англійською підказував, куди спрямовувати камеру для ефекту від першої особи. Через сутінки повноцінно зайти всередину будівлі тоді не встигли, хоча пізніше військові окремо побували там.
Особливу увагу під час зйомок приділили деталям. У кадрі використали справжню зброю та бойове спорядження, а дорогою до Прип’яті спеціально придбали «Нон-стоп» — ще один упізнаваний елемент із S.T.A.L.K.E.R. 2. Автомобіль із символікою гри також став частиною задуму, тож у результаті відео намагалися максимально наблизити до атмосфери S.T.A.L.K.E.R., але вже в умовах справжньої Зони.
Що військовослужбовець впізнає у S.T.A.L.K.E.R. 2 та чим вражає реальна Зона
Під час проходження S.T.A.L.K.E.R. 2 Сергій не раз натрапляв на знайомі місця. Деякі локації настільки нагадують реальні об’єкти, що він одразу проводить паралелі. Серед найвпізнаваніших — ДК «Енергетик» із характерними панно, Дуга, а також покинуті населені пункти зі старими хатами, занедбаною технікою та будівлями, які поступово поглинає рослинність. За словами військового, саме такі деталі особливо добре передають відчуття Зони, адже подібні картини він регулярно бачить під час служби.
Водночас реальна Чорнобильська зона для нього значно різноманітніша за звичний образ похмурої та туманної Зони з екрана. Тут посеред звичайного сонячного дня можна зустріти коней, лосів, вовків чи оленів, а покинуті території поступово перетворюються на справжню дику природу. При цьому саме місто Чорнобиль продовжує жити: там працюють люди й відкриті кав’ярні. А серед об’єктів, які найбільше вражають наживо, Сергій окремо виділяє Дугу — її масштаб, на його думку, складно оцінити, доки не побачиш конструкцію власними очима.